![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
sergeyrTaki-net напомнил.
То ли рано всё-таки его в школе дают, то ли я отставал в развитии на много лет, но я из шевченковского "Кавказа" в своё время ничерта не понял, эта проблематика мне сколько-то интересной стала лет через 10 только.
Даже тот тяжёлый, мрачный ритм, который я и люблю обычно в поэзии - я и его тогда не воспринимал. Не говоря уже о том, чтобы понять на кого направлен горький сарказм начиная со второго куплета - не уверен что я и сейчас понимаю правильно.
Но какой ритм... как сапогом по рёбрам... Что, не про меня? Ага, как же - про меня, родимого. Про лицемерие, которое я из себя уже сколько лет вытоптать не могу. От замены слова "Бог" на слово "этика" нихрена не поменяется.
Тарас Шевченко
КАВКАЗ
Искреннему моему Якову де Бальмену
Кто даст главе моей воду,
И очесем моим источник слез,
И плачуся и день и нощь,
о побиенных…
Иеремии глава 9, стих 1
За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові –
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави бога,
Великого бога.
Не нам на прю з тобою стати!
Не нам діла твої судить!
Нам тілько плакать, плакать, плакать
І хліб насущний замісить
Кровавим потом і сльозами.
Кати згнущаються над нами,
А правда наша п'яна спить.
Коли вона прокинеться?
Коли одпочити
Ляжеш, боже, утомлений?
І нам даси жити!
Ми віруєм твоїй силі
І духу живому.
Встане правда! встане воля!
І тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
А поки що течуть ріки,
Кровавії ріки!
За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Отам-то милостивії ми
Ненагодовану і голу
Застукали сердешну волю
Та й цькуємо. Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками, втопить
В сльозах удов'їх. А дівочих,
Пролитих тайне серед ночі!
А матерних гарячих сльоз!
А батькових старих, кровавих,
Не ріки – море розлилось,
Огненне море! Слава! Слава!
Хортам, і гончим, і псарям,
І нашим батюшкам-царям
Слава.
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!
Чурек і сакля – все твоє,
Воно не прошене, не дане,
Ніхто й не возьме за своє,
Не поведе тебе в кайданах.
А в нас!.. На те письменні ми,
Читаєм божії глаголи!..
І од глибо[ко]ї тюрми
Та до високого престола –
Усі ми в золоті і голі.
До нас в науку! ми навчим,
Почому хліб і сіль почім!
Ми християне; храми, школи,
Усе добро, сам бог у нас!
Нам тілько сакля очі коле:
Чого вона стоїть у вас,
Не нами дана; чом ми вам
Чурек же ваш та вам не кинем,
Як тій собаці! Чом би нам
Платить за сонце не повинні!
Та й тілько ж то! Ми не погане,
Ми настоящі християне,
Ми малим ситі!.. А зате!
Якби ви з нами подружили,
Багато б дечому навчились!
У нас же й світа, як не те –
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує! У нас
Святую Біблію читає
Святий чернець і научає,
Що цар якийсь-то свині пас
Та дружню жінку взяв до себе,
А друга вбив. Тепер на небі.
Об бачите, які у нас
Сидять на небі! Ви ще темні,
Святим хрестом не просвіщенні,
У нас навчіться!.. В нас дери,
Дери та дай,
І просто в рай,
Хоч і рідню всю забери!
У нас! чого то ми не вмієм?
І зорі лічим, гречку сієм,
Французів лаєм. Продаєм
Або у карти програєм
Людей… не негрів… а таких
Таки хрещених… но простих.
Ми не гішпани; крий нас, боже,
Щоб крадене перекупать,
Як ті жиди. Ми по закону!..
По закону апостола
Ви любите брата!
Суєслови, лицеміри,
Господом прокляті.
Ви любите на братові
Шкуру, а не душу!
Та й лупите по закону
Дочці на кожушок,
Байстрюкові на придане,
Жінці на патинки.
Собі ж на те, що не знають
Ні діти, ні жінка!
За кого ж ти розіп'явся,
Христе, сине божий?
За нас, добрих, чи за слово
Істини… чи, може,
Щоб ми з тебе насміялись?
Воно ж так і сталось.
Храми, каплиці, і ікони,
І ставники, і мірри дим,
І перед обра[зо]м твоїм
Неутомленниє поклони.
За кражу, за войну, за кров,
Щоб братню кров пролити, просять
І потім в дар тобі приносять
З пожару вкрадений покров!!
Просвітились! та ще й хочем
Других просвітити,
Сонце правди показати
Сліпим, бачиш, дітям!..
Все покажем! тілько дайте
Себе в руки взяти.
Як і тюрми муровати,
Кайдани кувати,
Як і носить!.. і як плести
Кнути узловаті –
Всьому навчим; тілько дайте
Свої сині гори
Остатнії… бо вже взяли
І поле і море.
І тебе загнали, мій друже єдиний,
Мій Якове добрий! Не за Україну,
А за її ката довелось пролить
Кров добру, не чорну. Довелось запить
З московської чаші московську отруту!
О друже мій добрий! друже незабутий!
Живою душею в Украйні витай,
Літай з козаками понад берегами,
Розриті могили в степу назирай.
Заплач з козаками дрібними сльозами
І мене з неволі в степу виглядай.
А поки що мої думи,
Моє люте горе
Сіятиму – нехай ростуть
Та з вітром говорять.
Вітер тихий з України
Понесе з росою
Мої думи аж до тебе!..
Братньою сльозою
Ти їх, друже, привітаєш,
Тихо прочитаєш…
І могили, степи, море,
І мене згадаєш.
18 ноября 1845, в Переяславі
(no subject)
Date: 2006-10-03 18:49 (UTC)мрачно.
(no subject)
Date: 2006-10-03 20:25 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-03 19:03 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-03 20:23 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-03 20:28 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-03 20:43 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-03 19:28 (UTC)Только неприятно про
...Щоб крадене перекупать,
Як ті жиди.
И еще где-то у него есть про "поля нашi, жидам запроданi".
(no subject)
Date: 2006-10-03 20:20 (UTC)Хотя антисемитские настроения у него вообще вполне могли быть. Во времена казаччины евреев вообще резали целыми селениями, и за преступление это не считали. Меня от некоторых описаний до сих пор типает...
(no subject)
Date: 2006-10-05 04:46 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-03 21:34 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 04:45 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-03 21:47 (UTC)Как мне показалось, идея здесь у Т.Г. - в осуждении, говоря бумажным языком, современной ему политики Российской Империи на Кавказе, конкретно - войны. Хотя он говорит не о государстве, а о "нас" - видимо, имея в виду "прошарок", который, собственно определял политику, "был" той самой политикой.
(no subject)
Date: 2006-10-04 04:15 (UTC)С политическим слоем там всё ясно. Но это же не единственный слой. Посмотри там я понавыделял кровавым цветом - это же почти всё не к России относится.
(no subject)
Date: 2006-10-04 06:19 (UTC)А вначале - сложно, то-ли надежда на революцию, то-ли на Царство Божие..
(no subject)
Date: 2006-10-04 06:50 (UTC)Коли одпочити
Ляжеш, боже, утомлений?
І нам даси жити!
(no subject)
Date: 2006-10-04 07:07 (UTC)"Ляжеш, утомлений" - т.е., по завершению всех событий - Страшный Суд и прочее, "нам даси жити" - соответственно, жизнь после смерти, рай.
(no subject)
Date: 2006-10-04 07:23 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-04 08:35 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-04 08:39 (UTC)З точки зору на школу як головне в сучасному світському суспільстві джерело прецендентних текстів завдання уроків літератури сформувати у нації спільний корпус прецендентних текстів, тобто спільне інформаційне поле. З цієї точки зору головне в уроках літератури це загальність (обов'язковість) та стабільність тобто програма літератури має бути класичною та постійною протягом поколінь. Доречі радянська освіта з створенням корпусу прецендентних текстів чудово справлялася - всі хто вчився в школі знали що "счастливые часов не наблюдают", і що значить "тварь я дрожащая или право имею".
(no subject)
Date: 2006-10-09 21:48 (UTC)І вовки ситі, й вівці цілі.
(no subject)
Date: 2006-10-10 07:16 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-10 08:13 (UTC)Відраза до літератури, треба визнати, це не мій винахід; я начебто завжди читав з задоволенням. Але багато людей зізнаються у навіть ненависті до тієї літератури, що вдовбили у шкільні роки. Особливо виступають з цього приводу лінгвоінваліди, але і помірковані люди теж.
(no subject)
Date: 2006-10-10 08:37 (UTC)А щодо відрази, то в тому то й справа, що все одно близько 25-40% населення книжок не читають узагалі. То байка, що якби дітей не мучили в школі, то вони б потім читали Шевченка чи там Пушкіна. Є велика кількість людей які не читають і не читали б. Так дійсно пбувають випадки "...якби не..." але це якраз незначний відсоток. Візьмемо замість літератури фізкультуру, якби в школах ганяли так як власне треба по нормативам та методології (одного разу вчителю стукнуло в голову провести урок як має бути, а не як звично, результатом стала кріпатура у всього класу) то з одного боку середній рівень фізичного розвитку випускника був би значно вищим, а з іншого про фізру теж би казали "школа відбали охоту до спорту". Ага, щаз. А так нас не напрягали і результат - фізична форма в середньому низька, ніякої "відрази" до спорту школа ніби не сформувала, а багато людей в нас бігає і т.п.? Одиниці. Коротше кажучи, як на мене нехай знають і лаються, аніж не знають і не лаються.
(no subject)
Date: 2006-10-04 09:04 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-04 09:34 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 09:51 (UTC)"Хтоничность" - это связь с землей (по гречески chthon - земля). Так называют мифологических персонажей, своим обликом выражающих всю земную мощь и мудрость.
Хтонические персонажи - мифологические образы, одновременно связанные с созиданием и разрушением, положительным и отрицательным воздействием на людей (Мать сыра земля, Шеша, Деметра, Эрешкигаль и др.).
Хтонические — буквально "порожденные землей", древнейшие, как правило, чудовищные, дисгармонические, змееногие или змееподобные (Пифон, Тифон, гекатонхейры, киклопы, гиганты и др.)
Так вот не вижу я ни накопления гнева, ни намёков на прорыв. Т.Г. констатирует своё покорное состояние. Это плач свему другу.
(no subject)
Date: 2006-10-04 11:43 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-04 11:52 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-04 11:54 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-04 12:11 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-04 12:26 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 10:31 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 11:03 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 11:40 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 12:03 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 12:21 (UTC)Шовінізм - не люблю москалів, бо вони вічно п'яні, ліниві і нахібні.
Ксенофобія - не люблю москалів, бо вони не українці.
Русофобія - не люблю москалів бо вони москалі.
Повернуся до початкової теми розмови, дійсно власне шовінізму в Україні не багато, хіба що до циганів ставляться дійсно погано... щодо євреїв то з одного боку побутовий антисемітизм є, а з іншого до євреїв ставляться в цілому краще ніж до абсолютної більшості інших народів. Але справа в тому, що нетерпимість у нас в країні специфічна, так всередньому вона не дуже, але це справді середнє, це не так, що до своїх добре, а до когось дуже погано, в нас просто до народів які власне складають практично 98-99% населення ставлення таке собі.
(no subject)
Date: 2006-10-05 12:33 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 08:15 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 08:19 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 09:43 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 12:07 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 12:11 (UTC)(no subject)
Date: 2006-10-05 08:22 (UTC)----------------------------------------------------------------
Характерный пример: в 2004 году во время выборов не использовался казалось бы очевидный националистичесткий "козырь" - то, что один из кандидатов в президенты не украинец вообще.
----------------------------------------------------------------
(no subject)
Date: 2007-03-28 10:27 (UTC)Иван Дзюба
Выступление в Бабьем Яру 29 сентября 1966 года
Как украинцу мне стыдно, что и среди моей нации - как и среди других наций - есть антисемитизм, есть те позорные, недостойные человека явления, что называются антисемитизмом. Мы, украинцы, должны в своей среде бороться с любыми проявлениями антисемитизма или неуважения к еврею, непонимания еврейской проблемы.
Вы, евреи, должны в своей среде бороться с теми, кто не уважает украинца, украинскую культуру, украинский язык, кто несправедливо видит в каждом украинце скрытого антисемита.
Мы должны изжить всякое человеконенавистничество, преодолеть всяческие недоразумения и всей своей жизнью утвердить истинное братство.
Казалось бы, кому как не нам понимать друг друга и кому как не нам преподать человечеству урок братского сожительства? История наших народов настолько похожа в своем трагизме, что в библейских мотивах своего "Моисея" Иван Франко изобразил путь украинского народа в одеяниях еврейской легенды, а Леся Украинка одну из самых прославленных своих поэзий о трагедии Украины начала словами: "I ти колись боролась, мов Ізраїль...".
Великие сыновья обоих народов заповедали нам взаимопонимание и дружбу. С украинской землей связана жизнь трех наибольших еврейских писателей - Шолом-Алейхема, Ицхока-Лейбуша Переца и Менделе Мойхер-Сфорима. Они любили эту землю и учили творить на ней добро. Блестящий еврейский публицист Владимир Жаботинский выступал на стороне украинского народа в его борьбе против российского царизма и призывал еврейскую интеллигенцию поддерживать украинское национально-освободительное движение и украинскую культуру. Одним из последних гражданских актов Тараса Шевченко было известное выступление против юдофобской политики царского правительства. Леся Украинка, Иван Франко, Борис Гринченко, Степан Васильченко и другие выдающиеся украинские писатели хорошо знали и высоко ценили величие еврейской истории и еврейского духа, с искренней болью писали о страданиях еврейской бедноты.
К сожалению, есть ряд факторов, не способствующих укоренению и расширению этой благородной традиции солидарности. Среди них - отсутствие действительной публичности, гласности в национальном деле, в результате чего вокруг наболевших вопросов создается своего рода "заговор молчания". Мы не можем оставлять вне своего внимания факты антисемитизма, шовинизма, неуважения к любой национальности, хамского отношения к любой национальной культуре и любому национальному языку. Хамства у нас премного, и нередко оно начинается с отказа от самого себя, от своей национальности, культуры, истории, хотя такой отказ не всегда бывает добровольным и не всегда человек в нем виновен.
Путь к истинному, а не фальшивому братству - не в самопопирании, а в самопознании. Не отрекаться от себя и приспосабливаться к другим, а быть собою и других уважать. Евреи имеют право быть евреями, украинцы имеют право быть украинцами в полном и глубоком, а не только формальном значении этих слов. Пусть евреи знают еврейскую историю, еврейскую культуру, язык и гордятся ими. Пусть украинцы знают украинскую историю, культуру, язык и гордятся ими. Пусть они знают историю и культуру друг друга, историю и культуру других народов, умеют ценить себя и других - как своих собратьев.
Достигнуть этого тяжело, но лучше стремиться к этому, чем безразлично махнуть рукой и плыть за волнами ассимиляторства и приспособленчества, добра от которых не будет, а будет лишь хамство, кощунство и скрытое человеконенавистничество.
(no subject)
Date: 2006-10-04 22:49 (UTC)